|
"Волинь-М" - ПФК "Олександрія-М" 2:2 |
|
13 серпня 2011 р. Луцьк. (15-30). Стадіон "Підшипник". 500 глядачів. 27°С. Судді: М.Родіоненко (Луганськ), Я.Куш (Івано-Франківськ), М.Васюта (Рівне) Інспектор ФФУ: О.Шмигельський (Львів) |
|

22.Постранський (1.Романенко, 46) 28.Карасюк 36.Годований 24.Ізворану (51.Никитюк, 46) 29.Гринченко (15.Максимюк, 46) 48.Ряшко 18.Приндета 27.Жук 30.Подригуля 17.Павлов (40.Хомченко, 46) 31.Пічкур (47.Коблюк, 70)
Запасні: 46.Петрук 49.Староста
Тренер: Віталій Кварцяний
|
 Боровський (17)
 Пічкур (30)
 Хомченко (90)
 Кременчуцький (90+1)
 Жук (21)
 Мушоватий (61)
 Никитюк (62)
 Сафонов (68) |

| У суботу, 13 серпня, молодіжний склад «Волині» провів черговий матч першості. В гості до лучан завітала «Олександрія». Волиняни розпочали матч вкрай активно і вже на 5-хвилині Пічкур пробив зі штрафного вище воріт. Затим відмінну нагоду відзначитись втратив Євген Павлов, який елегантно замкнув фланговий простріл у виконанні Подригулі, однак м’яч пройшов повз стійку. А ще через хвилину той же Павлов, знаходячись перед порожніми воротами, не встиг замкнути простріл Жука з лівого флангу.
Надалі, як і в дебюті, основні події, за певними виключеннями, розгорталися поблизу воріт гостей, котрі діяли «вісім в захисті» з розрахунку на контратаки. Так, на 11-хвилині, після подачі кутового класно пробив головою Ізворану, однак голкіпер олександрійців зумів витягнути м’яч з нижнього кута. «Волинь» не збавляла обертів, та зненацька розіграш чергового кутового несподівано для всіх перейшов у швидкий контрвипад гостей, який їм вдалося завершити ударом з лінії карного у нижній кут – гол.
Після пропущеного м’яча волиняни ще більше посилили натиск на ворота суперника. На 22-хвилині «Волинь» розіграла комбінацію, яку завершував ударом з 20 метрів Приндета, та шкіряний пройшов повз ціль. А через дві хвилини два Євгени: Пічкур та Павлов, продемонстрували ряд фінтів у штрафному майданчику суперника, проте до удару по воротах справа не дійшла, бо під м’яч лягала вже ледь не вся команда суперника. Однак на 30-й хвилині Євген Пічкур прийняв діагональну передачу справа, пройшов порожнім лівим флангом у штрафний майданчик і невідпорно пробив у дальній кут – гол!!! Після забитого м’яча надзвичайно активний Пічкур продовжував шматувати оборону суперника і накрутивши відразу трьох опонентів завдав удар з правої в дальній кут, однак на цей раз кіпер суперників вдало зіграв. А вже у наступній атаці «Волинь» створила черговий стовідсотковий момент, коли Подригуля лише трішки не влучив у дальній кут, вийшовши віч-на-віч з голкіпером. Могли лучани виходити вперед і на останніх хвилинах тайму, коли Карасюк низом пробив з небезпечного штрафного – однак, повз стійку...
Після яскравого і насиченого моментами першого тайму другий виглядав доволі нудно, причиною чому став і ряд замін у складі господарів. Гра проходила у взаємній боротьбі, а гості доволі часто зупиняли атаки волинян грубими фолами, за які арбітр не поспішав показувати жовті картки. Лучани активізувались на 70 хвилині, коли Жук відпасував у карний на неприкритого Хомченка, а Віктор пробив… у руки кіперу. Ще за хвилину Жук легко пройшов 4 суперників і з гострого кута пробив вище воріт. За мить уже Хомченко на правому фланзі обіграв декількох опонентів і прострілив у штрафний майданчик, де оборонець «Олександрії» панічно виніс м’яч на кутовий, розіграш якого особливих дивідендів не приніс…
В кінцівці матчу Волинь відчутно притисла гостей і створила цілий ряд гольових моментів. Так, на 74-й хвилині Ряшко пробивав з метрів тридцяти – неточно. Потім з гострого кута завдавав удару Жук – вище воріт. Не забили молоді Хомченко і Коблюк. А вже більш досвідчений Подригуля, вийшовши на ударну позицію з лівого флангу, пробив прямо у воротаря. Та все ж, незадовго до фінального свистка «Волинь» нарешті домоглася свого, коли Хомченку вдалося головою замкнути навіс Коблюка – 2:1. Однак закінчення матчу видалось шокуючим: помилка захисту волинян призвела до виходу відразу декількох гравців Олександрії на ворота і одному з них таки вдалось заштовхнути м’яч у ворота (це, до речі, був лише третій удар гостей по воротам господарів за гру). Як наслідок, за відчутної ігрової і територіальної переваги лучани замість розгромної перемоги задовольнилися лише нелогічною нічиєю. |