У Луцьку розігрується знайомий з 90-их передвиборчий сюжет. Обласний центр, точніше його виборців, хоче «гуртом» купити відомий олігарх Ігор Палиця, котрий має луцькі корені.
За моїми підрахунками, тільки за останні півроку, Палиця вклав у свою передвиборчу кампанію близько півтора мільйона доларів.
Кошти політично інвестовані як у інфраструктуру міста, так і у футбольний клуб «Волинь», співвласником котрого він став, і звичайно на різну допомогу жителям міста від фонду «Новий Луцьк». Це при тому, що самого Палиці у Луцьку не видно і не чути. Неофіційним керівником виборчого штабу олігарха є Луцький міський голова Микола Романюк. Він же виступив переговірником у придбанні олігархом трьох основних інтернет-видань краю. До речі, процес купівлі різноманітних інформаційних активів триває…
Сценарій в принципі простий, як дошка. Палиця вкладає в місто гроші, усім допомагає і буде допомагати, а: «ті «горлопани з опозиції» нічого хорошого місту не дадуть, тому нехай краще він ніж вони!»
А що опозиція? Жоден з потенційних кандидатів від опозиційних партій Пустовіт/Свирида «Батьківщина», Вітів «Свобода», Бондар «Єдиний Центр» не сказали ще жодного негативного слова про Палицю, як узгодженого кандидата від Партії Регіонів, обласної та міської влади. Жодної критичної статті, жодного публічного виступу з цієї теми, жодного адекватного аналізу попередньої бізнесової та політичної діяльності олігарха. Чого б це?
Розрахунок Палиці та його місцевої команди достатньо простий. Якщо опозиція висуне 3-5 кандидатів, а влада зробить ставку на єдиного та узгодженого, і без стосунку до Партії Регіонів, то, очевидно, такий сценарій буде виграшним.
Якщо Палиця легко може знайти «підхід» до місцевих опозиційних вождів, то за них мають вирішити на центральному рівні, висунувши єдиного кандидата від опозиції. Усіх інших, хто не підкориться, виключити з своїх партій та заклеймити «зрадниками». Чи руки/гроші у Ігоря Петровича дійдуть і до центральних офісів опозиційних партій? Хоча, в Луцьку ми вже проходили такий сценарій, де єдиний опозиційний кандидат точно вигравав би у регіонала губернатора, але таких було декілька і тому Борис Клімчук переміг…
Мені відомі дані соціологічних досліджень, майбутніх результатів виборів до Верховної Ради України по Луцьку, які свідчать, що єдиний опозиційний кандидат, який як мінімум буде підтриманий Батьківщиною, Фронтом Змін та Свободою, виграє у будь-кого з відривом у 20%. Але чи вистачить розуму домовитись?
Ще одна важлива технологічна річ, яка зможе допомогти опозиції відстояти Луцьк, також проста й давня. «Беріть все, що Вам дають, але голосуйте за тих, хто проти Януковича і його банди». Бо сказати, що ти проти того, коли незрячим вручають продуктові набори, чи в луцьких школах розміщують спортивні майданчики – язик не повертається. Для громади – це плюс, але так само плюс із розрахунком на майбутні парламентські вибори для відомого олігарха.
Наразі вони працюють/купують, а ми мовчки спостерігаємо…
Ігор Гузь
