Багато прихильників нині діючого Президента, оглядаючись на його низький рейтинг – 3-5%, шукають у своїх головах варіанти виходу з даної складної ситуації, адже до президентських виборів залишається менше року. Також вихід із цієї ситуації цікавить і всіх тих, хто вже давно не зв’язує свою політичну прихильність з Ющенком, але сприймає Януковича та Тимошенко прокремлівськими кандидатами різниця між якими полягає в більшій чи меншій мірі готовності продатися Кремлю. Який вихід?
Якщо Ющенко все-таки візьме участь у наступних президентських виборах, мобілізувавши всю вертикаль обласних держадміністрацій, не надто чисельних союзників, ресурси близьких бізнес-еліт, то таким чином займе почесне третє місце з максимальним результатом у 15-17%. А далі гордий програш президентського оточення і перехід у глуху опозицію до переможця перегонів? Очевидно, що в Секретаріаті Президента сидять розумні і грамотні люди, що реалістично оцінюють ситуацію і мусять шукати ефективні виходи з цієї прірви. Які?
1. Віктор Ющенко за півроку до дати проведення виборів оголошує про неможливість балотування на наступний термін у зв’язку з загостренням ряду хвороб, викликаних отруєнням у 2004 році. При цьому входить в історію держави як президент, який звільнив Націю від кучмівського режиму, вдихнув вітер свободи у нашу дійсність, чітко задекларував та втілював євроатлантичний вектор геополітичного руху держави, реально підняв питання повернення українцям їх історичної пам’яті та багато іншого. При цьому через роки та десятиліття ніхто не згадає відсутність реального економічного прориву чи безкінечні конфлікти політичної еліти. Після президентства Ющенко зможе зайнятись саме тим, що він вміє і любить робити: збереженням історичних пам’яток, відновленням справедливої оцінки Голодомору 1932-33 рр., сприяння інтеграційним процесам України в напрямку до НАТО чи ЄС або ж праця в якихось міжнародних інститутах як ООН чи ЮНЕСКО.
2. Очевидно треба шукати наступника! І він є, й ім’я його – Арсеній Петрович Яценюк. Ідеальний кандидат для продовження політики Віктора Андрійовича та ще й з абсолютно реальними можливостями боротися та перемогти в президентській гонці. У нього безліч переваг:
• Молодість (країна прагне молодого та енергійного лідера);
• Відсутність брудної політичної історії (сьогодні ніхто не може закинути Яценюку жодної причетності до корупційних дій чи лобіювань);
• Новизна (суспільство має крайню потребу нових облич, зокрема на найвищих щабелях влади);
• Сприйняття в усіх регіонах держави (беззаперечно позитивне на заході та в центрі, а на сході та півдні у нього немає негативної репутації та чіткої ідентифікації з помаранчевими, незважаючи на депутатство в списку НУНС);
• Достатній, як на свій вік, адміністративний досвід (немає сенсу перераховувати всі посади котрі за останні 5 років займав Яценюк).
3. Навколо кандидата Яценюка об’єднується вся команда Ющенка та демократично налаштовані політичні та громадські гравці, які не сприймають політику Тимошенко не лише за прокремлівську позицію, але й за крайній популізм чи демагогію. Погодьтеся, що за роки діяльності Юлія Володимирівна здобула надто багато ворогів у різних політичних групах та бізнес-середовищах. Відповідно, для кампанії Яценюка не буде жодних проблем, адже фінансові угрупування, які мають на це гроші і готові їх вкладати в перемогу молодого кандидата, ми знаємо так само, як і їхні фінансові потуги. Те саме стосується й адміністративної машини, яка з радістю візьметься за втілення поставленої задачі, адже з’явиться реальна можливість збереження своїх посад.
Не варто забувати і про мерів обласних центрів, більшість з яких ще донедавна орієнтувались на Банкову і готові сприяти новій візії. Варто також згадати про дружні стосунки Яценюка та Балоги, про які сам Арсеній Петрович нещодавно підтвердив в одному з інтерв’ю. Це також є важливим фактором, адже усім відома здатність антикризового менеджера Балоги протягом одного дня ефективно тасувати карти в політичній грі.
4. Які шанси перемогти Тимошенко чи увійти до другого туру президентських перегонів, де зустрітись із Януковичем? Реальні! Тимошенко прекрасний опозиційний політик, але криза, що все більше і більше поглинає українське суспільство стрімко з’їдає її персональний рейтинг, не зважаючи на грамтону пропагандивну політику БЮТ, яка постіно приносила їм перемоги. В законспірованих сейфах СБУ зберігаються багато цікавих даних про спільний відпочинок із Путіним у нейтральних водах Сардинії чи бандитські схеми, які застосовують найближчі соратники Тимошенко, на кшталт Губського чи Веревського. Сьогодні майже релігійна віра у месіанство ЮВТ минула у багатьох колишніх послідовників, особливо на Заході України, про що свідчать останні соціологічні дослідження на Тернопіллі, де Яценюк обходить Тимошенко на декілька відсотків.
5. Перемога над Януковичем і як її досягнути? По-перше, електорат Тимошенко на 90% проголосує за Яценюка. Сприйняття Януковича як політика-невдахи вже майже вкорінилась в електорату східно-південної України. Політик, що не зміг покласти на лопатки Ющенка, та вдруге був усунутий від посади прем’єр-міністра, не досягнувши за півтора роки якихось вагомих результатів,втрачає шанси в частини нестійкого електорату, який більше повірить у молодого і вічно усміхненого Яценюка, ніж у набридливого Януковича.
6. Очевидно, що Яценюк цікавий для Заходу як політик євроатлантичного спрямування, більше ніж Тимошенко може очікувати підтримку з даних країв. Що стосується Росії, то тут варто зазначити про ймовірне спокійне та зважене сприйняття Арсенія Петровича, котрий як прерогативу сприймає власне економічні питання, а не геополітичні війни, як його попередник. Тому сприяння з боку північного сусіда очевидно не буде, але непримиримої гри проти також.
7. Багато хто скептично поставиться до такої логіки дій команди Президента Ющенка, зважаючи на один нюанс: а ким же насправді є містер Яценюк і чи здатен він потягнути таку справу як керівництво державою в такому політично юному віці? І чи зможе він це робити набагато успішніше, ніж Ющенко? Питань багато, але відповіді будуть уже незабаром.
Як аргумент стосовно саме такого ходу дій є розуміння, що команда Ющенка, так само як і сам Віктор Андрійович, не є самогубцями, а реалістами, що активно шукають вихід із політично тупикової ситуації. Якщо ж ні, то можна писати наступну статтю під назвою “Ющенко – останній самурай”. Хоча навіть за таких обставин персонально я залишуся вірним своїй самурайській присязі…
