Очевидно газова війна між Україною та Росією за посередництвом замерзаючого Євросоюзу, вірніше окремих його новоприбулих членів, має одне конкретне та зрозуміле завдання – підготовити сприятливий ґрунт для приходу до влади в наші країні проросійських сил, а саме Віктора Януковича.

Це вже друга геополітична спроба, після війни з грузинами, переділу сфер впливу в країнах колишнього СНД. Ми другі в черзі і в нас є своя Південна Осетія – Крим, або й уся Південно-східна Україна… Наступ російської державної агресивної машини має декілька основних завдань.

1. Шантаж країн Європейського Союзу у можливих наступних та тривалих перебоях в постачанні газу і тут треба визнати що європейці залежні в цьому від Росії на 60%. Тобто кожен європеєць має поступитись в геополітичному поступі ЄС та НАТО в східному напрямку в обмін на спокійний та гарантований транзит газу до Європи. Подібна схема шантажу вже була дієвою на Бухарестському саміті НАТО де Україну та Грузію визнали недостатньо підготовленими для отримання статусу кандидата в члени НАТО. Сьогодні другий етап такого тиску.

2. Гра російськими м’язами повинна заставити найближчих сусідів, країни колишнього СРСР в геополітичній орієнтації власне на їхню країну з огляду на військову потугу та економічні важелі. Наступні за Україною точки кипіння будуть в Азербайджані, Молдові та Узбекистані з огляду на відносно самостійну зовнішню політику цих країн.

3. Вплив даних розборок на свідомість пересічного українця очевидний. Будете вести себе добре – будете отримувати газ по 50 у.о. і настане у вас рай на землі, будете продовжувати гратися в самостійність та опиратися – наступної зими замерзнете в прямому розумінні цього слова і ніхто вам не допоможе з огляду на мляву позицію ЄС та американського президента демократа і миротворця Обаму, який на відміну від усіма критикованого Джорджа Буша очевидно не введе в Чорне море американські фрегати для збереження спокою та можливої ефективної реакції на агресію російської воєнщини у цьому регіоні.

4. Запорукою такої райської перспективи має стати перемога кандидата від опозиції, який надасть російській мові статус державної, припинить поступ в НАТО, продовжить перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі і т.д. І ім’я цього кандидата відоме – Віктор Янукович. Який як спаситель має вивести країну з масштабної комплексної кризи в яку завели українців, цитуємо російський канал  Вісті – “помаранчева банда”, що тільки лиш гризеться, але зробити нічого не може ось уже п’ятий рік.

5. Ну а далі ми можемо очікувати різних варіантів розвитку подій. Від м’якого – перетворення України на таку собі країну сателіта – чергову Білорусь з усіма відповідними наслідками до розшматування нашої держави і приєднання її території аж по Збруч до Великої і нєдєлімої…

А тепер пару слів про стан української влади, що на сьогоднішній день і уособлює в собі “помаранчеву банду”. А тут все просто – кожен з цієї компашки готовий знищити іншого за омріяну посаду Президента і активно цим замається. Окрім того всі помаранчеві гравці – Ющенко, Тимошенко, Яценюк і той котрий потрібен країні (Литвин) очевидно будуть кандидатами в президентській гонці… Спрогнозувати їхні дії по відношенню один до одного у 2009 році не важко – у безвихідній ситуації хижак буде пожирати собі подібного і в кінці кінців може померти від перевиснаження боротьбою з собі подібними.

Задумаймося над цим… Як казали класики “В єдності сила!”, особливо у час смути. Хочете її побачити? Вигляньте у вікно.


Попередня новинаЖурналіст vs Депутат Наступна новинаРеінкарнація Ющенка!