Інтерв’ю дане інтернет-виданню “Волинська правда”. Депутатом обласної ради цього політика обрали виборці Старовижівщини на мажоритарному окрузі. Варто зауважити, що там балотувалися голова РДА Володимир Семенюк та головний лікар Старовижівської ЦРЛ Лариса Корець, яка вже була депутатом облради.
Зважаючи на це, Гузь матиме неабиякий козир перед своїми партійними керівниками в Києві, коли ті формуватимуть списки на вибори до Верховної Ради. Про свої амбіції працювати у вищому законодавчому органі країни Ігор Володимирович вже заявляв публічно. Але в сьогоднішній реальності Гузю доступна поки що тільки трибуна обласної ради.
– Пане Ігоре, голова облради вже неодноразово заявляв про бажання налагодити тісну співпрацю між представницькою та виконавчою владою в області. Крім цього, Володимир Войтович дав зрозуміти, що не є палким прихильником розгляду політичних питань в обласній раді. Чи вдасться депутатському корпусу, з Вашої точки зору, уникнути політики?
– Вважаю, що позбутися таких питань буде не можливо. Як приклад, – минула сесія, на якій ми розглядали Звернення щодо Податкового кодексу. Почнімо з того, що депутати облради обиралися від партій. Політичні сили мають свої ідеологічні платформи. Якби в країні було розуміння з боку керівної спрямовуючої сили – Партії регіонів, до якої належить все вище керівництво, до людей, які не сприймають її позицію (а якщо проаналізувати результати виборів на Волині, то виходить, що більшість волинян не сприймають позицію Партії регіонів), то політичних питань не було би. Але давайте запитаємо себе: що таке політичні питання? Нема поділу на політичні чи господарські питання. Є комплекс питань.
Якщо в Бандери забирають звання Героя України, то це навіть не політичне, а світоглядне питання. Або сьогодні Табачник (Дмитро Табачник – Міністр освіти та науки України, – «ВП») знущається з української мови та освіти… Якщо ми хочемо дати цьому оцінку чи прийняти звернення, то це хіба політичне питання? Це – питання захисту національних інтересів.
Я вважаю, що розгляд політичних питань – це нормально. Нас люди обирали. От мене підтримали на Старовижівщині, знаючи мої погляди. Що я буду припиняти піднімати політичні питання? Так само будуть чинити багато інших депутатів. Зокрема, з фракції «Батьківщина», чи з «Фронту змін», чи з «Нашої України».
– На сесії, яка скликається на 22 грудня, можуть виникнути питання політичного характеру?
– Абсолютно. Це – нормально і демократично. Зациклюватися не варто на цьому. Я розумію, що Борис Клімчук і його команда хотіли би мати ручну обласну раду, як це вже було у свій час. Але цього не буде.
Я не знаю, чи на цій сесії безпосередньо щось ініціюватиметься, але думаю, що будуть питання по регламенту. Я вноситиму кілька пропозицій, щоб його демократизувати. Знаю, що це робитимуть й інші депутати.
– Борис Клімчук у свій час заявляв, що не побачив в обласній раді опозиції. Що скажете з цього приводу? Ви вважаєте себе опозиціонером до нині діючої влади?
– Мені важко говорити сьогодні, бо свою політичну силу партію «За Україну!» я представляю один. Але чому в обласній раді не має бути опозиції? Є більшість. Вона сьогодні формується навколо Партії регіонів. Це всі розуміють. Результат – голоси за Володимира Войтовича на посаду голови облради. Є меншість, яка в опозиції і буде декларувати своє бачення. Я особисто – в опозиції до Бориса Петровича Клімчука і команди Партії регіонів. Не можу сказати, що я в опозиції до Войтовича, але я в опозиції до тієї більшості, яка формується навколо Партії регіонів. Це – нормально. Не можна зводити роль органу місцевого самоврядування до прийняття рішень по ставках або лісових угіддях. Цей орган має відображати мислення людей. Якщо вони не задоволені, як це було з дрібними і середніми підприємцями, то ми маємо їх підтримати. От на минулій сесії ми бачили іншу ситуацію. Клімчуку, Войтовичу та іншим не треба було людей ні в залі, ніде. Вони їх не хотіли почути і поставити питання звернення про Податковий кодекс п’ятнадцятим. Опозиція свого досягла. Ми завели людей до зали.
– На першій сесії обласної ради відбувся інцидент між Вами та депутатом-регіоналом, а заодно заступником голови ОДА, Віталієм Карпюком. З трибуни обласної ради Ви заявили, що звернетеся до правоохоронців. Відповідь вже є?
– Розцінюю цей інцидент як вчинення хуліганських дій з боку Віталія Карпюка. Я дійсно звертався до прокуратури з цього приводу. Мені прислали відповідь, що розслідуванням цього факту займатиметься УМВС. Але я все одно буду вимагати оцінки прокуратури, навіть якщо доведеться дійти до Генеральної прокуратури України. На мою думку, депутат обласної ради не повинен себе так поводити, більше того, вживати нецензурну лексику, як це собі дозволив зробити Карпюк. Тому я вимагатиму і щоб колеги-депутати дали оцінку цьому випадку. Маю намір звернутися до профільної комісії, щоб вона розглянула це питання. Вважаю, що Карпюка треба покарати.
– Ви вже сказали, що є єдиним представником вашої політичної сили в облраді. Ви маєте намір об’єднуватися з депутатами в якусь політичну групу?
– Я готовий персонально до координації з депутатами з «Батьківщини», «Свободи», «Фронту змін». В мене нема з ними ідеологічних перешкод. Не буду заглиблюватися, але є проблема в тому, що в окремих представників цих політичних сил я до кінця не бачу опозиційності. Їм треба буде чітко визначитися.
Входити в якусь депутатську групу мені немає сенсу, бо я обраний на мажоритарному виборчому округу. Я – самодостатній депутат. Можу й сам ініціювати багато питань, які хвилюють моїх виборців. Але координація дій опозиційних сил в раді, звісно ж, потрібна і вона буде.
– Ви висловлювали скептис щодо рішення «Батьківщини» мати на посаді заступника голови облради свого представника. Це було в день голосування. А зараз вже, коли Валентин Вітер працює на цій посаді, Ви свого ставлення до цієї ситуації змінили?
– Я, можливо, не маю права втручатися в діяльність іншої політичної сили, але як депутат я маю свою думку і її висловив. Нічого з дня голосування не змінилося. Я вважаю, що «Батьківщина» допустилася помилки, делегувавши свого представника у керівництво. По-перше, треба зважати на попередню діяльність тих, хто пропонував цю позицію (маю на увазі Клімчука і Партію регіонів). Ми пам’ятаємо про тиск на депутатів. 47 голосів за Войтовича – це в багатьох випадках не добровільні дії, а тиск на окремих депутатів. Як опозиція може працювати в одній команді з такими людьми? Можливо, пан Вітер щось там і зможе відстояти. Але я вже наводив приклад Томенка. Він будучи віце-спікером на щось впливає? Ні. Принесли від адміністрації Президента позицію у парламент, Литвин її озвучив, кнопкодави з Партії регіонів та її сателітти понатискали, і ніхто ні на що не впливає. В цій же ситуації ВО «Батьківщина» бере на себе відповідальність, яка зашкодить їй як провідній опозиційній силі, бо регіонами і їхні сателіти пруть як танк нахрапом.
– Коли Юлія Тимошенко приїздила на Волинь, то називала вашу партію та деякі інші кишеньковою опозицією. Вас така термінологія не образила?
– Ні. Поясню чому. Після цієї події я переговорив з Вячеславовм Кириленком, лідером нашої політичної сили і він сказав, що такий випадок, коли нашу партію Юлія Володимирівна згадала в негативному сенсі, був першим і єдиним. Я переконаний, що так сказати її підговорили окремі діячі зі штабу Анатолія Грицюка. Можливо, тому, що від нашої партії балотувався Богдан Шиба на мера Луцька. Логіки ж у цьому немає. Мене «Батьківщина» підтримувала на окрузі. На всеукраїнському рівні жодних проблем немає.
– На скільки тривалою буде ваша співпраця з «Батьківщиною»? Всі пам’ятають історію ваших стосунків з паном Грицюком в облраді. Чого тільки варта розкручена вами тема «Крайслера».
– Наші взаємостосунки з Анатолієм Грицюком були обумовлені тим шлейфом проблем, які були у відносинах між лідерами наших політичних сил. Ми були заручниками цієї ситуації. Проблема відносин лідерів на місцях призвела до поразки демократичних сил на виборах 2009 року.
Коли після виборів і до них частина моїх колег почали негласно підтримувати Віктора Януковича, то я чітко задекларував, що співпрацюватиму з силами, які будуть в опозиції до Януковича. Своєї позиції не зміню і працюватиму проти режиму Януковича. Ті дії, які Янукович творить в державі по побудові авторитарного режиму – не прийнятні.
– Як Ви поставилися до того, що панів Байцима і Карпука виключили з рядів «Батьківщини»?
– Нормально. Має бути партійна дисципліна в будь-якій партії. Якщо «Батьківщина» прийняла рішення підтримати Анатолія Грицюка на посаду голови облради, то всі члени цієї партії повинні були це рішення виконати. Якщо людина це рішення не виконала, то вона зрадила інтереси партії. В даному випадку було би порядно здати депутатський мандат. То нічого, що він – мажоритарник. Його, як і Карпука і Гузя підтримала певна політична сила. Ніхто не буде закидати, що це не дало свого результату. Я розумію, що раз в 5 років можна було і на носилках приїхати. А міжособистісні стосунки Байцим-Грицюк чи Байцим-Кирильчук, може, й мають місце. Не знаю, хто там правий, а хто – ні. Але має бути партійна дисципліна. Я розумію, що цей голос не був вирішальним, але є принципи.
– Ви маєте інформацію щодо того, хто ще окрім Карпука міг проголосувати проти Анатолія Грицюка з тих партій, які декларували, що його підтримають?
– Скажу так. Ці 27 голосів це – голоси «Свободи», яка задекларувала і показала бюлетені, це – мій голос, голос Святослава Кравчука і членів «Батьківщини». Я не побачив там інших членів «Фронту змін» та «Нашої України».
– Чим аргументоване Ваше рішення і бажання працювати в бюджетній комісії облради? Раніше Ви опікувалися питаннями молоді, спорту та туризму.
– Я вже 11 років (хоча мені всього 28) є в громадському політичному молодіжному русі. За ці роки, будучи депутатом міської ради, чи обради, чи у професійній діяльності постійно підтримую. Питання молодіжної політики. Не скажу, що вже виріс з того віку і постійно триматиму руку на пульсі молодіжних подій. Але – я мажоритарник і в мене є конкретний округ, тому вирішив, що моя присутність в цій комісії буде на користь моєму округу. Зможу там працювати нормально, бо маю досвід.
– В минулому скликанні облрада закцентувала увагу влади, політиків та громадськості навколо теми Хотиславського кар’єру і його впливу на екологію Волині. Депутатський корпус через свої рішення зайняв таку патріотичну волинську позицію. Знаю, що напередодні виборів ваша політична сила також цікавилася цим питанням. Що буде далі?
– Після бюджетної сесії я запропоную колегам-депутатам створити комісію . Готовий запропонувати себе як голову цієї комісії. Вважаю, що розробка цього кар’єру може призвести до трагедії для Волині. Тут немає інтересів партійних прапорів. Треба працювати. Це питання мав би тримати на пульсі і голова обласної ради.
– Пане Ігоре, чи будете Ви працювати в команді Миколи Романюка? Відомо всім, що Ви були радником і начальником одного з підрозділів у його попередника Богдана Шиби.
– Я перебуваю у відпустці. Скажу, що вибір лучан поважаю, хоча я за Миколу Романюка не голосував. Мені імпонує те, що серед заступників Миколи Романюка є Василь Байцим, Лариса Соколовська, Святослав Кравчук. Вважаю, що це – плюс. З іншої сторони не розумію присутності в міській раді Антона Кривицького. Це – тіньовий кардинал в міській раді. Скоро він більше керуватиме, ніж Микола Романюк. Мені не подобається, що вже починає диктувати міськраді певні речі Борис Клімчук. Зокрема, йдеться про заступників. Знаю, що була пропозиція призначити заступником з питань житлово-комунального господарства пана Товстенюка (Олександр Товстенюк – депутат облради 5 скликання від блоку Бориса Клімчука «Рідна Волинь», – «ВП»). Але наша фракція та інші категорично проти цього виступила. По інших людях були питання, а проти цього чоловіка всі виступили категорично.
Ми спілкувалися декілька разів з Миколою Ярославовичем. Я задекларував, на яких умовах залишуся на цій працювати в міськраді. Питання не в моїй посаді. Але скажу, що, мабуть, працювати не буду у міськраді – десь на 99%. Але співпрацювати ми будемо, якщо враховуватимуться пропозиції нашої політичної сили, яка має фракцію з 4 людей. Якщо ж ні, то я і мої колеги працюватимемо в опозиції до міського голови.
– Чим Ви будете займатися в плані професійної діяльності, якщо не плануєте залишатися в міськраді?
– Буду займатися політичною діяльністю. Сьогодні в області катастрофічно не вистачає людей, які можуть відверто і прямо говорити про те, що відбувається. Я буду в жорсткій опозиції до Партії регіонів та її ставлеників.
– Депутат облради зарплатні не отримує, бо працює на громадських засадах. Хто фінансуватиме Вашу діяльність? Ви заявили під час веб-конференції на сайті облради, що балотуватиметесь в народні депутати України. Коли те ж саме питання задали, скажімо, Святославу Кравчуку, то він сказав, що не зможе цього зробити, бо немає коштів. Звідки у вас фінансування?
– Наша партія проводила малобюджетну кампанію. Я навіть жартував, що кількість коштів, вкладених в мандати окремих депутатів міської ради (не називатиму прізвищ), в десятки разів більша, ніж та, що ми потратили. Не все вирішують кошти. В нас їх немає для проведення масштабної діяльності. Але є багато людей, які займаються бізнесом і не задоволені сьогоднішньою ситуацією. Вони будуть підтримувати опозицію і сприятимуть їй фінансово. Це – нормально.
Що, як нема ресурсу, то варто припиняти роботу? В УПА також не було коштів.
– А сьогодні – війна?
– Сьогодні триває політична війна. Те, що влада робить з опозицією – війна. Влада робить тотальну зачистку всього політичного поля.
Що стосується парламентської кампанії, то я дійсно маю плани балотуватися у Верховну Раду. Я постійно вигравав вибори, коли балотувався. Позмагаємося. Далеко не все вирішують гроші.
– В чому полягають патріотичні позиції, часто декларовані, у приватному житті Ігоря Гузя? Ви читаєте українську літературу, дивитеся українське телебачення?
– Зараз читаю спогади Катерини Зарицької, відомої діячки визвольного руху (вона була зв’язковою Романа Шухевича). Нещодавно прочитав книжку Степана Семенюка, нашого волинянина, який вже має 90 років. Він проживає в Польщі. Його книга – також про визвольні змагання. Я читаю багато історичної літератури. Поезії не люблю. Не читаю фантастики. Мені імпонує те, що є реалістичне. Те ж саме стосується фільмів.
Є таке поняття як Бог і Україна. Є християнські принципи. Я ходжу до церкви щонеділі. Намагаюся сповідувати заповіді Божі. Маю свої принципи в питаннях національної свідомості. Для мене це не просто вдягнутися у вишиванку на День Незалежності. Це – щоденна робота. Беру участь сам і організовую багато патріотичних заходів. Мені кажуть: «Ти закомплексований тільки на національних питаннях» . Але як український націоналіст, я вважаю, що це – моє пріорітнетне завдання і його відстоюю. Якщо я не спеціаліст в інвестиційній діяльності, то я цим не займаюся. Але я розуміюсь на молодіжній тематиці, є фахівцем у питаннях національного відродження. Просто треба не тільки відчувати себе українцем, а я бути ним.
Розмовляла Оксана ЛУКАШУК
