Свій перший самостійний похід на матч ФК “Волинь” я здійснив у 1995 році і з того часу таких були сотні. Для мене критерій успішної гри клубу один – треба битись до кінця! Можна вигравати чи програвати, можна вилетіти до першої чи другої ліги, але грати, йти вперед! Останнім часом команда втратила цей дух, дух який завжди насаджував Кварцяний.
І ще, Кварцяний для Волині свій, ніхто так не зрозуміє команду як людина яка з нею пов’язана 22 роки. Це така собі наша волинська автентичність у його особі. Так, він має багато мінусів, це зрозуміло, але його найбільший плюс переважує все інше – для нього команда не пустий звук, а життя!
За роки незалежності зникли або ж животіють багато команд західного регіону – Рівне, Франківськ, Хмельницький, Житомир…
“Волинь” не має права розділити їхню участь, віримо в команду!
