Відповідно до рішення обласної ради від 18.08.2000 13/23 «Про відновлення звання «Почесний громадянин Волині»» прошу взяти до уваги мою пропозицію про посмертне присвоєння даного звання – колишньому голові Крайового Братства ветеранів ОУН-УПА імені Клима Савура, визначному діячу національно-визвольного руху Мелетію Семенюку.
Він народився у вересні 1923 року в селі Борочичі Горохівського району. З ранніх літ рідна волинська земля напоїла його жагучою любов’ю до України, дала снагу до волі і боротьби за неї. Сімнадцятилітнім юнаком Мелетій Семенюк вступає до юнацької сітки ОУН. 1941 року закінчує середню школу і лише випадково рятується від лабет НКВД. З липня цього ж року — зв’язковий із перепровадження похідних груп ОУН, що прямували на Схід, до серпня 1942 — зв’язковий ОУН на Горохівщині. Пройшов суспільно-політичний вишкіл ОУН і до березня 1943 року працював в районній розвідці ОУН. Навчався у старшинській школі, після закінчення якої в ранзі під хорунжого служив в окружній розвідці військової округи «Лиман», а згодом при розвідчому відділі штабу групи «Турів». Був командиром зв’язку розвідки групи «Турів» на Холмщині. У серпні 1944 року призначений командиром сотні групи «Турів» у військовій окрузі «Лиман». Після успішного бою з військами НКВД був представлений до рангу поручника і нагороди.
Важко поранений і захоплений енкаведистами Мелетій Семенюк був засуджений до смертної кари, яку згодом замінили 15 роками каторги. Йому судилося пройти через каторгу в Сибіру і Казахстану, звідати гулагівські табори. Під час норильського повстання був поранений. Після звільнення 1956 року менш як через два з половиною роки був заарештований вдруге. За написання конспекту з історії України його засудили на вісім років ув’язнення. У 60—70-і роки його неодноразово переслідували, проводили обшуки, погрожували. В 1977 році засудили втретє — за сфабрикованою справою на п’ять років.
Наприкінці 80-их — початку 90-их років Мелетій Семенюк був одним з тих, хто будили до волі Волинь, організовували мітинги і демонстрації, які привели до проголошення незалежності України. У 1988 році він стає засновником Волинського відділення Української Гельсінської спілки, а у вересні 1990 року — Крайового Братства ветеранів ОУН-УПА імені Клима Савура. На цій громадській посаді він зробив багато для відновлення пам’яті про героїв національно-визвольних змагань і Української повстанської армії, могил і пам’ятників, які засвідчували нашу героїчну історію. Був нагороджений найвищими відзнаками Всеукраїнського братства ветеранів ОУН-УПА імені Романа Шухевича.
До даного прохання приєднуються ряд молодіжних та громадських організацій патріотичної спрямованості Волинського краю.
Депутат Волинської обласної ради І. Гузь
