В принципі в контексті 2015 року, останні політичні події обнадіюють…
- Опозиція координує свою діяльність, є якісь недоречності, але наразі три партії мають спільну платформу, в основі якої боротьба проти режиму.
- Влада почала прижимати тих, хто намагається триматись середини: Порошенко, Коломойський, Балога, Хорошковський… Не маю жодних ілюзій стосовно “опозиційності” даних політичних суб‘єктів, але глибоко переконаний, що краще нехай вони будуть по цю сторону барикад, ніж у тісній зв’язці з регіоналами.
- У регіонів борються свої групи впливу, що заважає їм консолідуватись на всі 100% Те, що у Шуфрича свої ж забирають бізнес чи те, що темники Арбузова б’ють по Азарову не може не тішити.
- Серйозно активізувався протестний рух. По суті чи не щодня відбуваються якісь протестні акції: “Гостинний двір”, “Штурм КМДА”, “Свободу Павліченкам”, знову актуалізувалась тема звільнення Юлії Тимошенко, що десь притихла відразу після виборів. І цей список можна продовжувати.
- Янукович так і не знайшов порозуміння з росіянами і тому очевидно вони не будуть у його групі підтримки і це дуже добре. США та Європа все більше та більше схиляються до розуміння, що зміна влади в Україні необхідна.
- Уряд Азарова не здобув жодних економічних успіхів. В принципі для простого українця перебування регіонів при владі є чіткою ознакою: “Життя буде тільки погіршуватись”. Про “ЄВРО-2012″ вже всі забули, так як і про огріхи минулих урядів, а от про катастрофічний стан доріг, на днях всі згадали і згадали в прив’язці до огріхів в роботі регіоналів.
Це так, навскидку…
Очевидно, що і проблем вистачає, в тому числі і проблем в опозиційному середовищі, але про це іншим разом, за пару хвилин стартує футбольний сезон)
