Технічне…
Отже ліміт друзів мого аккаунту у фейсбуку вичерпався. Присів я на фейсбук десь наприкінці 2010 року. Першочергово додавав до друзів тих кого знаю, а також тих кого навіть не знаю, але хто проживає на Волині. Так як стрічку я читаю майже щодня, саме серед своїх волинських друзів маю змогу отримувати багато цікавої інформації про котру не напишуть ЗМІ чи просто не дізнаєшся з інших джерел, окрім соціальної мережі. Звичайно не завжди вдається виділити час аби прочитати все, але саме для цього створив декілька груп друзів.
Пізніше мене також почали додавати незнайомі мені люди. Інколи десять-п’ятнадцять осіб щодня. Часто запитую у них, а для чого Ви мене додали? Відповідь в основному стандартна – мені цікаво от і додав. Ну і нехай…
Що робити тепер? Порадився з знавцями цієї справи з приводу можливості переформувати цей аккаунт на сторінку, але вона має ряд суттєвих обмежень. Тому вирішив, що нічого змінювати не буду.
Постійно натрапляєш на тих кого варто додати і хто тобі цікавий, тому наразі буду потроху видаляти з друзів тих хто в принципі нічого не пише, а отже очевидно і не читає. Іншого шляху немає, тому не ображайтесь.
Скажу чесно з допомогою фейсбуку вдалося налагодити зв’язок з багатьма цікавими та корисними для політичної та громадської роботи людьми. Інколи дехто саме через фейсбук звертається до мене як до депутата Волиньради з проханнями вирішити те чи інше питання. Це зручно як для мене так і для тих хто звертається.
Ну і звичайно фейсбук це важливий мобілізаційний фактор. Наведу два приклади: минулого року я та побратими вирішили провести акцію проти місцевого комуністичного кодла котре в центрі міста збирало гроші на відновлення пам’ятника Сталіну. Окрім сотні тих, хто прийшов на акцію через стандартні форми зголошення, з допомогою фейсбуку зголосилося декілька десятків людей котрі доєднались до акції і допомогли розігнати цих відморозків. Останній приклад – акція біля прокуратури присвячена, на жаль вже покійній Оксані Макар. Зібрались аби вимагати від прокуратури чесно та справедливо розслідувати даний злочин. Зголошували людей тільки через фейсбук – прийшло близько сімдесяти небайдужих громадян.
Так як я намагаюсь писати відверті та інколи крамольні речі, деяку інформацію, котру тут розміщую, часто беруть для свого використання місцеві ЗМІ. Це найлегший спосіб поширити наявну в тебе інформацію для інформування навіть не сотень, а тисяч громадян.
Буду продовжувати)
