Сьогодні у Білорусі вибори Президента. Минулого разу у 2006 році Національний Альянс активно займався білоруською тематикою і відправив на їхню “площу” 12 бійців, які підняли українські прапори чим задекларували підтримку українців визвольних змагань наших сусідів.
Окрім того наші хлопці мали виступ після якого і поплатились. Після завершення мітингу їх затримали працівники КГБ, що цікаво з автоматами у руках. Пару днів тримали у приміщенні мінського аеропорту де незаконно допитували і шантажували, але після того як ми почали з допомогою українського посольства у Мінську активно шукати хлопців, а також залучати ЗМІ їх депортували з забороною в’їзду до Білорусі протягом 5 років.
Чи змінилось, щось за ці роки? Принципово ні. Дещо погіршилась співпраця лукашенка з Росією. Дещо більше “духу демократії” на цих виборах, адже Лука пробує представити виборчі перегони у вигідному світлі перед європейськими інституціями. Але в будь-якому результаті він їх виграє і виграє у першому турі. Фальсифікація неминуча.
Що ж стосується опозиційних канидатів – то їх аж вісім. Я поділив би усіх опозиціонерів на дві категорії:
- проросійські:
- Володимир Нєкляєв – лідер громадського руху “За правду”, відомий поет.
- Андрій Санніков – лідер громадського руху “Європеська Білорусь”.
- Ярослав Романчук – представник “Об’єднаної громадянської партії”.
- національно орієнтовані:
- Алєсь Міхалєвіч – один з екс-лідерів “Білоруського народного фронту”.
- Ригор Кастусєв – офіційний кандидат від “Білоруського народного фронту”.
- Віталь Рамашевський – висуванець партії “Білоруська християнська демократія”.
- Микола Статкєвіч – висуванець громадського руху “Європейська коаліція”.
Особисто я підтримав би мого доброго знайомого Алєся Міхалєвіча який завжди з теплотою ставиться до українців і більше того, досконально володіє українською мовою. Мені як українцю це звичайно ж імпонує. Більше того Алєсь протягом останніх 15 років в активному русі спротиву лукашизму.
Чи будуть заворушення і чи прийдуть люди на “Площу”? Сумнівно… Максимум, на що здатна опозиція, так це зібрати 30 тисяч прихильників та розгорнути наметове містечко, але це той самий сценарій 2006 року який в принципі не приніс бажаного результату. На жаль рівень підтримки лукашенка білорусами ще занадто великий і стоворити ситуацію подібну Помаранчевій революції є неможливим.
Але в будь-якому випадку бажаю білорусам сміливості і сили духу для здолання авторитарного режиму лукашенко. Живє Бєларусь!
p.s. Усі оперативні новини з Білорусі на сайті “Хартія-97″.
