Останні три місяці мав надто мало часу для дописів у цьому журналі. Об’їздив всю область з однією метою, пошуком адекватних людей, що незважаючи на сьогоднішній стан речей не зневірились і мають стійке бажання боротись з режимом Януковича.

Ці люди будуть об’єднані в політичну партію «За Україну!» котру очолює В’ячеслав Кириленко. Чому ця партія?

1. Ні для кого не є секретом, що останні десять років я підтримував політичну платформу Віктора Ющенка, але останні місяці показали, що він та його команда на чолі з Вірою Улянченко очевидно не стануть тими постатями за якими підуть люди та які очолять спротив донецькому уркагану. Відчувалася потреба у новій політичній силі націонал-консервативного напрямку. І такою політичною силою для мене стала партія «За Україну!».

2. Сам Кириленко є політичним лідером, що за двадцять років ніде не забруднився і не зійшов з національного шляху обраному ще під час студентської голодівки у 1990 році. Ніколи не забуду, як мене та ще одного колегу, саме він забирав з Дарницького спецприймальника після відсидки п’яти діб за участь в акції «Україна без Кучми!» або ж його участь в поході сумських студентів на Київ влітку 2004 року. Абсолютна більшість з тих з ким доводиться спілкуватись з повагою ставиться до його персони, що є хорошим плацдармом для подальших дій його ж таки команди.

3. В Україні назріла потреба створення реальної, дієвої та наступальної націонал-консервативної партії, що не має за собою минулого політичного нашарування і може здобувати прихильність українців. Вважаю, що «За Україну!» має шанс стати саме такою партією. Будь які націоналістичні погляди та бачення у партії вітаються і це важливо для мене та моїх колег, що є українськими націоналістами.

4. Саме партія дає можливість залучати до політичної діяльності не лише молодь, але й середнє покоління українців. Саме партія на відміну від того ж Національного Альянсу має можливість стати відповідною платформою для обрання її членів депутатами місцевих рад, а це в сьогоднішніх умовах є надважливим завданням. Цим спробуємо і зайнятись в найближчий рік адекватно підготувавшись до місцевих виборів 2011 року.

5. Партія лише будується, але я вже бачу ряд правильних кроків в плані її становлення. Скажімо підтримка Громадського порталу ZaUA.org чи скажімо відновлення видання журналу «Сучасність». Відсутність у партії та депутатській групі «За Україну!» перебіжчиків, адже жоден з депутатів не голосував за відставку уряду Тимошенко та призначення уряду Азарова. Акцентування не лише на стандартній тематиці роботи правої партії, але й діяльність по захисту малого та середнього бізнесу чи скажімо налагодження ефективних стосунків з національно-консервативними партіями Європи.

Позитивним фактором в розбудові партії є те, що це нова політична структура і є можливість будувати її з чистого листа, зокрема залучаючи на провідні партійні посади молодих людей правих поглядів, що мають бажання та амбіції реалізувати себе на політичній ниві.

Кому цікаво прошу переглянути фотографії та відеорепортаж з конференції Волинської обласної організації партії “За Україну!” де мені було запропоновано її очолити на що я відповідно й погодився. Думаю найближчим часом наша політична сила буде в авангарді правого руху регіону.

Окрім того маю бажання спробувати активізувати діяльність на всеукраїнському рівні через роботу в Політраді партії та виконуючи обов’язки помічника-консультанта Народного депутата України В’ячеслава Кириленка.

Далі буде!


Попередня новинаВолинська обласна рада виступила із зверненням до Верховної Ради України про денонсацію угоди про перебування в Україні Чорноморського флоту Наступна новинаІгор Гузь передбачає загрозу силових конфліктів між владою та опозиційними силами на Волині