Висловлю свою суб’єктивну думку стосовно складності виборчих округів у Волинській області для кандидатів від Об’єднаної опозиції “Батьківщина” та ВО “Свобода”. Маю на увазі не шанси кандидатів на перемогу, а дійсно складність в контексті виборчого округу, конкурентів, фінансових ресурсів та інших факторів. Можна виграти дуже складний округ і програти відносно легкий.
Починаю з найскладнішого, і далі по спаданню:
№23
Анатолій Грицюк (ОО «Батьківщина») протистоїть Ігорю Єремєєву (самовисуванець, ставленик влади). Інших кандидатів від влади немає. Парламентський досвід Єремєєва та виграш в окрузі у 2002 році + неймовірні кошти = дають своє. Електоральна база Адама Мартинюка частково піде до сьогоднішнього кандидата від КПУ Бущика, але у своїй більшості за того ж Єремєєва. На жаль, Грицюк дуже пізно стартував тому виграти буде дуже важко. Окрім того, цей округ суто сільський і тут нема жодного великого міста, де виборці значно більше голосують за опозиційні сили.
№21
За моїми підрахунками Степан Івахів (самовисуванець, ставленик влади) витратив на свою виборчу кампанію найбільше з усіх кандидатів на Волині, навіть більше ніж Ігор Палиця. Приблизно 4 мільйони у.о. Окрім того, він дуже працездатний і проводить по 7-8 зустрічей щодня. Округ також сільський, хоча 33% виборців все-таки живе у Ковелі. Дещо сприяє опозиції та ситуація, що наявний інший кандидат від влади – Іван Смітюх (самовисуванець, ПР), тому присутнє роздвоєння адміністративного та партійного (ПР) ресурсу. Шансів опозиції додає активна позиція кандидата від ОО “Батьківщина”)))
№22
В принципі, в цьому окрузі найбільша підтримка виборцями опозиційних сил. Проте, зняття з перегонів Бориса Клімчука по суті сконцентрувало адміністративний та партійний (ПР) ресурс на підтримці Ігоря Палиці. Вкладаються суттєві кошти, придбані основні інтернет-ресурси міста та області, підтримка всеукраїнських медіа (1+1, Главред, УНІАН) та підтримка мерії дають переваги ставленику Коломойського. Пізній старт кандидата від ОО Петра Кравчука та певні його “мінуси” не дають можливості на повну зайняти опозиційну нішу. Окрім того, на окрузі присутні й інші опозиційні кандидати – Олена Голєва (Європейська партія), Андрій Козюра (самовисуванець), котрі очевидно отримають певну підтримку виборців.
№ 20
В окрузі давно працює кандидат від ПР/Бориса Клімчука – Сергій Мартиняк (самовисуванець, ставленик влади). Проте, незважаючи на великі фінансові вкладення, наявна слабка політична складова його кампанії, кандидат майже не зустрічається з виборцями. Також присутній інший потужний кандидат (Борис Загрева – самовисуванець), котрий знайшов підтримку у “місцевих еліт” та, разом з тим, пробує активно “зайти” на опозиційне електоральне поле. Окрім того, активно працює і займе свою нішу Володимир Красуля (самовисуванець), котрий своїми концертними турами по селах округу припадає до душі багатьом виборцям. Тому прогнозоване суттєве “розтягування” провладних голосів. Таким чином, кандидату від ОО Роману Карпюку треба просто активно та наполегливо працювати і перемога буде в кишені. Але дійсно працювати…
№19
З моєї точки зору, найлегший округ. В окрузі два великих міста: Нововолинськ та Володимир-Волинський, де підтримка опозиційних сил та, безпосередньо Юлії Тимошенко, у попередніх виборчих кампаніях зашкалювала. Але, головне – це велика розпорошеність голосів виборців. На підтримку влади претендують і Сергій Ковальчук, і Валерій Діброва, і Генадій Чистяков. Владний істеблішмент дезорієнтований. Не менше проблем і в опозиційному таборі. Офіційним кандидатом від ОО та Свободи є Євген Мельник, але двоє вигнанців з Батьківщини Людмила Лазаренко та Євген Недищук йому суттєво підпсують результат. Хоча, перемога у цьому окрузі досяжна. Треба високо підняти прапор Батьківщини та Свободи, донести виборцям, що єдиним представником цих політичних сил є саме Мельник, та зосередитись на роботі, власне, у двох великих містах.
p.s. Думки є суб’єктивними… Цікаво почути і Ваші, об’єктивні… )
