Дещо проаналізую з того, що побачив на свої очі під час акції на захист української мови біля Верховної Ради 5 червня цього року. Ну, і власне те, що з моєї точки зору варто було б змінити організаторам наступного разу. А наступний раз звичайно ж буде)
1.Єдиноначальність. Хто організатор і хто несе відповідальність? На акцію прийшли сотні громадських активістів, тисячі представників Об’єднаної опозиції і невідомо для мене скільки небайдужих жителів Києва. Хтось мав би керувати процесом. Дико виглядало, коли Турчинов разом з нардепами з Батьківщини пішли на прорив (і що тут гріха таїти, і я з колегами його підтримали у цьому), а група дивних молодих людей за спинами почали кричати: «Провокатори! Мирний протест! Припиніть!». Якщо ж це акція, де відповідальність несе Об’єднана опозиція, то її лідери несуть відповідальність за свої дії. Якщо ж, акція десятка-другого молодих прихильників ненасильницького спротиву, то це інша справа. Не можете знайти спільну мову – робіть різні акції, в різний час та у різному місці, з різними підходами. Це краще ніж спільна акція де один одного обзивають провокаторами.
2.Люди. Людей з нашого боку було достатньо для того, аби показати, що країні не байдуже «мовне питання». Хтось хотів більшого? Можливо, але для цього більшого не вистачило б у два рази збільшити кількість учасників – з семи до чотирнадцяти тисяч. Більшого можна було б досягнути тоді, коли цю цифру ми множимо як мінімум на десять або ж на двадцять. От тоді дійсно можна було зробити українську площу Тахрір і, після вияснення усіх питань з парламентською більшістю, плавно направити людський потік, наприклад у напрямку Нових Петрівців…
3.Площа. Варто було б спробувати захопити площу перед Верховною радою, як це власне і зробили регіонали. Нереально? Та ну, маючи 150 депутатів від опозиції можна було б робити і не таке.
4.Сцена. Ну от, якби Доній зі своїм броньовиком не приїхав і що було б тоді? Стояли б на клумбі і кричали б у мегафон? Смішно… Сцена та якісний звук є одним з основних успіхів будь-якої масової акції.
5.Намети. Повинен бути план. План у випадку прийняття закону у першому читанні і навпаки. Якщо вирішили ставити намети та проводити безстрокову акцію протесту, то варто було б це робити інакше. Не навпроти приміщення Кабміну, де навколо майже не було людей і саме тому працівники «Беркуту» знесли ті декілька наметів за кілька хвилин. Варто було б це робити там, де була основна маса протестувальників, і оточити тих, хто їх розставляв так-званим депутатським колом. Де поділись ті 150 нардепів від опозиції коли регіонали та тушки закон провели? Пішли до кафе? А коли б вони були на площі, то знести наметове містечко без крові було б неможливо. А будь-яка кров грає не на користь чинної влади. Особливо перед EURO-2012, тим більше така дорогоцінна депутатська кров.
6.Безпека. Хто відповідав за безпеку під час акції? Варто було б звернутись до відповідних структур, тих же УНСО чи Тризубу, і вони б охоче взяли б на себе цю функцію. Спровокувати масу на необдумані дії чи просто у певний момент «вирубати» апаратуру – було раз плюнути.
7.Сміття. Той, хто залишав площу одним з останніх, бачив купи сміття, які лишили після себе протестувальники. Пляшки, пакети, рештки їжі та агітаційного приладдя. Чекали, що зранку прийдуть прибиральник і все утилізують? Але акція закінчилась о 13.00 і після того цією площею пройдуть чи проїдуть тисячі, а може й десятки тисяч киян, у яких складеться про мітингувальників одна думка: Бидло. Бидло, котре бореться за українську мову, але не може прибрати після себе територію. Мало молодіжних організацій при партіях? Дали завдання і декілька десятків молодих людей приберуть територію протягом півгодини.
8.Матюки. У дуже багатьох з виступаючих, через раз, лунали лайливі слова ніби у захист української мови, чи для приниження регіоналів, чи їхнього пахана. Слухайте, ми можемо у приватній розмові вжити те чи інше словечко, десь обмовитись у блогах, але коли цим зловживають відомі митці та політики під час акції на захист УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ!!!, то Ви мені вибачте. Я не ретроград і достатньо розкута по своїй природі людина, але все повинне мати свою межу…
9.Розв’язка акції. Варто було б якось ефектно закінчити захід. Сталося так, що більшість протестувальників так і не зрозуміла, що варто робити далі. Частина пішла на Майдан блокувати фан-зону до EURO-2012. Більшість же просто розійшлась. Але, якби їх запросили зі сцени, то вони б напевне також долучились і людей для блокування було б значно більше. А так, все видихлось за двадцять хвилин. Беркуту було майже стільки, скільки і протестувальників.
І це не критика, адже певна недолугість когось з опозиції/організаторів акції є і моєю недолугістю, як учасника. «Гаряча пора» тільки починається, тому маємо бути як мінімум організованішими та дисциплінованішими.
p.s. І я добре знаю прекрасну українську приказку: «Хочеш зробити добре — зроби сам»)
