В останні місяці обласна рада V скликання прийняла декілька комплексних регіональних програм розвитку сім’ї, молоді, спорту і туризму. Ці питання поступово «виводяться» з числа другорядних. І в цьому — чимала заслуга наймолодшого депутата ради, голови постійної комісії з питань молодіжної політики, спорту і туризму Ігоря Гузя.

-Я не можу сказати, що відповідні галузеві програми не приймалися раніше, попередніми скликаннями. Але наразі можна вести мову не лише про «стандартні» програми, які готуються профільними управліннями і певною мірою повторюють попередні. Хоча, безумовно, вони теж потрібні. Це програми розвитку фізичної культури і спорту в області на 2007-2011 роки, подолання дитячої безпритульності та бездоглядності на період до 2010 року, гендерної рівності і сімейної політики тощо.
Я хотів би акцентувати увагу на програмах, які є принципово новими. Зокрема з моєї ініціативи обласна рада вперше у своїй історії прийняла програму національно-патріотичного виховання молоді на 2007-2011 роки. Аналогів їй в області не було, тож ми взяли зразки подібних документів у своїх колег із Галичини, які в цьому плані були першопрохідцями. Вважаю, що ця програма може реально змінити акценти в молодіжній політиці краю.
— І які ж ключові моменти цієї новітньої програми?
— В ній виписані різні речі. Я особисто відзначив би той момент, що виховання молоді здійснюватиметься через вив чення та осмислення історії Української Повстанської Армії, спогади учасників національно-визвольних змагань, звернення до звитяг Українського козацтва, відповідну пропаганду цих знань. Програма передбачає також військово-патріотичний вишкіл, що вестиметься при допомозі Товариства сприяння обороні України, військових комісаріатів. Там — і пропаганда української пісні, і можливість брати участь у численних конкурсах з історико-краєзнавчої тематики, зокрема щодо визвольних змагань на Волині.

— Програма передбачає створення «патріотичного» центру…
— Першим пунктом цієї програми є створення в Луцьку обласного Центру патріотичного виховання молоді. Ми б хотіли, щоб це була обласна комунальна установа, яка б систематично здійснювала відповідну роботу. В перспективі — створення таких центрів у великих містах і райцентрах області. Є надія, що в обласному бюджеті на 2008 рік відповідні кошти на створення такої структури будуть закладені, наша комісія готує відповідні пропозиції до проекту бюджету. Бо в сусідів-львів’ян і рівненчан такі центри вже діють.
— Молодіжні програми в нас фінансують за залишковим принципом…
— Нам вдалося зламати цю «традицію». Якщо торік профільне управління отримало для реалізації молодіжних ініціатив усього 85 тисяч гривень, то в цьому році вже виділено 290 тисяч. Як бачимо, фінансування зросло більш ніж утричі. Це найголовніше, бо програми без фінансової підтримки не будуть працювати ефективно. У жовтні обласний бюджет переглядатиметься ще раз, за результатами 9 місяців, і є запевнення керівників області, що для підтримки молодіжних програм знову знайдуться додаткові кошти.
Вважаю, що цьому, власне, й посприяло створення окремої «молодіжної» комісії при обласній раді, бо в минулих скликаннях молодь і спорт були в одній комісії з освітою і культурою. За таких умов ці галузі не могли бути пріоритетними і фінансувались, як ви зауважили, за залишковим принципом.
— У політичних дебатах в сесійній залі ви — один із найактивніших депутатів. На засіданнях комісії подібних суперечок не виникало?
— В нашій комісії — чотири депутати, голова — від «Нашої України», решта — від БЮТ. Але політичного загострення в нас не було жодного разу, бо ми чітко розподілили між собою обов’язки. Домовилися, що я курую молодіжну політику, Олександр Омельчук, колишній самбіст, до речі, курує блок питань із галузі спорту, а Петро Олешко — туризм. Йому це ближче, бо заодно він пропагує ще й волинське козацтво, отаманом якого є.

— Окрім депутатства, ви маєте ще й ряд громадських обов’язків, а віднедавна очолюєте молодіжний відділ Луцького міськвиконкому.
— Молодіжною політикою, громадськими питаннями я займаюся фактично з 1999 року, входжу до багатьох об’єднань. Вважаю, що це той досвід, який уже не забрати, він допомагає оперативно приймати рішення. Не останню роль відіграють особисті зв’язки із сьогоднішніми владцями — як на рівні міста, так і області. Адже й Володимир Бондар, і Анатолій Грицюк, і Богдан Шиба — це люди, з якими ми були разом під час Помаранчевої революції. У нас склалися нормальні ділові стосунки, які тепер часто стають у нагоді.
— Якісь стратегічні завдання на найближчу перспективу маєте?
— Завдання №1 — на належному рівні провести відзначення 60-річчя УПА, залучити до цього якомога більше молоді. Ми забезпечуємо підтримку декільком проектам, які реалізуються в рамках відзначення цієї дати. Плануємо також провести виїзне засідання комісії на Світязі, з’ясувати, що заважає цивілізованому розвитку туризму в цих краях, що можна зробити на обласному рівні, щоб навести там порядок, зокрема в питаннях облаштування території природного парку. І третє — це підготовка проекту бюджету на 2008 рік. Не приховуватиму: я персонально лобіюватиму питання про збільшення коштів на молодіжні програми як в обласному, так і в міських та районних бюджетах.
— Що б побажали нашій молоді?
— Активності. Бо після Помаранчевої революції активність молоді помітно спала, в результаті ми майже не бачимо у політиці і владі нових облич.

Олександр ПИРОЖИК


Попередня новинаМелетію Семенюку – визнання! Наступна новинаФестиваль опозиційного білоруського року «Право бути вільним»