Опісля того як у Луцьку побалакали про те, як розвивати туристичну галузь, взялися до обговорення і проблем збереження культурної спадщини. Про це йшлося під час круглого столу на тему: «Культурна спадщина міста Луцька. Стан та перспективи».
На зібрання прибули депутати Луцької міської та Волинської обласної рад, науковці-історики та археологи, чиновники та журналісти. Зауважимо, що круглий стіл відбувся в рамках заходів з нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць.
Перед присутніми виступив начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури Сергій Годлевський. Він представив презентацію «Культурна спадщина міста Луцька: стан та перспективи». На фото можна було побачити занедбані будинки минулих століть, які знаходяться у приватній власності, і відповідна міська влада нічого не може вчинити із цими «раковими пухлинами». Наприклад, Годлевський демонстрував фото ошатного будинку, де нині знаходиться ресторан «Корона Вітовта» та його «брата-близнюка», котрий знаходиться у занедбаному стані. «Чорна руїна», – сказав посадовець про будинок у приватній власності. Порівняв він і кірху, яку утримують у чудовому стані протестантська громада, і неощадну синагогу. За словами чиновника, проблема часто полягає і в тому, що у будинках, які потребують реставрації, живе чимало сімей, які ще й купу людей поприписували, котрі часто не можуть дійти між собою згоди.
Проблемою є й доступ для туристичного огляду певних пам’яток. Такі проблеми є не лише у Луцьку. Сергій Годлевський пропонує полегшити доступ до славнозвісної вежі Чарторийських і, наприклад, зробити поруч літнє кафе, аби туристи могли милуватися стіною від Окольного замку. Нарікає посадовець і на появі в історичних місцях Луцька будівель зі скла та бетону, які явно не вписуються в історичну панораму міста. Хоча додає, що проти торгівельних центрів він нічого не має проти. Також посадовець озвучив ідею підняття бруківки із-під асфальту поблизу колишнього кінотеатру «Батьківщина», адже вона там збереглася у хорошому стані. Існує ідея створити там сквер закоханих, ковалі готові представити у ньому свої скульптури.
Депутат Волинської обласної ради Ігор Гузь висловився проти сусідства Центрального ринку із замком Любарта. Переконує, що нинішня міська влада має дати висловити свою думку про перенесення чи не перенесення цього торговища. Адже, за словами Гузя, у Луцьку бракує такого собі «Співочого поля» для зібрання великої кількості людей.
А ось краєзнавець Петро Троневич розповів про особливу ауру будівель, що стоять на колишніх кладовищах у Луцьку. Зауважив, що таких в обласному центрі Волині було чимало на окраїнах міста. Через те, що обласний центр Волині розширювався, місто їх поглинуло. Мовляв, при подальшому будівництві треба якось уникати споруджувати будівлі на місці колишніх кладовищ хоча б з морально-етичного боку. Наприклад, він розповів, що поруч школи №5 колись було 5 кладовищ.
Обранець луцької громади Андрій Калахан зауважив, що мусить бути якась відповідальність за знищення пам’яток, які формують історичне обличчя міста.
