Як виборець, маю право висловити свою точку зору на політичну ситуацію по нашому виборчому округу. Пишу цю статтю не за гроші, а за переконанням, за душевною потребою внести свій маленький вклад в боротьбі проти наступаючої диктатури.
Рейтинг провладної Партії Регіонів на Волині дуже низький. Причина – проросійська політика, антисоціальні закони, антидержавні Харківські угоди, узурпація влади в одних руках, прийняття антиукраїнських законів всупереч регламенту і конституції, наступ на незалежні телеканали та видання і ряд інших чинників, які можна продовжувати ще довго. Та найбільша наша біда в кримінально-олігархічному режимі. Політика діючої влади зводиться до ще більшого збагачення багатих, знищення середнього бізнесу, підтримки приватних монополій, які унеможливлюють здорову конкуренцію та гальмують розвиток держави. Не маючи шансів здобути більшість у Верховній раді по списках, влада пішла перевіреним шляхом – здобути перемогу своїх кандидатів по мажоритарних округах, підкупивши виборців благодійністю. А для цього залучили олігархів з розрахунку на нашу ментальність. Не перестаю дивуватися довірливості наших людей, щирих і гостинних поліщуків. За невелике добро вони здатні віддати й душу, не задумуючись про наслідки такої вдячності. «Така природа людини, не навченої думати і аналізувати – вважає відома письменниця Марії Матіос – у мене немає жодного сумніву, що нові особистості в політиці змінять плани старої політичної касти, яка паразитує на деяких відмінностях у сприйнятті людей тих чи інших процесів».
Варто було з’явитися на політичному полі Ковельщини такій новій особистості як Ігор Гузь, як влада злякалася. Незалежний, енергійний, харизматичний, рішучий молодий чоловік вніс паніку в провладну касту. Уявляю, яку гору архівів прийшлося їм перелопатити, аби вивудити звідти його радикальні вислови кількарічної давності. Юлія Тимошенко закликала забути взаємні образи та об’єднатися заради спасіння України. Однак не сприйняв цього заклику Василь Байцим, виступивши технічним кандидатом від влади та розпочавши кампанію проти єдиного кандидата від об’єднаної опозиції Ігоря Гузя. Вустами виключеного 2 роки тому за зраду із партії «Батьківщина» депутата обласної ради Байцима створюється образ Ігоря Гузя як знавіснілого націоналіста, ледве не фашиста, перебіжчика і т.д. Бо більше не має за що вчепитися. Бо своєю патріотичною громадською діяльністю, своєю незмінною позицією опозиціонера до влади Кучми, Януковича, своєю активністю як депутата Ігор Гузь довів, що він ніколи не зраджував своїм переконанням, не йшов на компроміси із владою, відстоював гідність та справедливість. Я не вважаю зрадою перехід в іншу близьку по ідеології партію. Часто це буває викликано політичною необхідністю і узгоджено з партійним керівництвом. Зрадою вважаю перехід з лав опозиції на сторону влади, як це вчинив Байцим та інші депутати від БЮТу.
Представник нової генерації політиків, вихований в часи Незалежності, Ігор Гузь близький мені по духу, тому я закликаю виборців підтримати його на виборах. Бо тільки люди, здатні на спротив, можуть щось змінити в нашій нещасній корумпованій країні. Мене тішить, що Волинь породила потужного національного лідера і вірю, що за такими, як Ігор Гузь, здатних об’єднати людей, наше майбутнє.
Проти нього кинули величезні грошові ресурси. Кандидат від влади і від партії регіонів олігарх Степан Івахів, який сьогодні лицемірно демонструє незалежність, кинув величезні кошти, аби отримати бажані голоси.
Сьогодні влада шляхом тиску на бюджетні установи та керівників підприємств, зобов’язує сприяти зустрічам з Іваховим, а зустрічам з Ігорем Гузем чиниться спротив.
В своїй програмі Івахів декларує підтримку українській мові, а на ділі сприяє протилежному. Чи можна вірити людині, яка не голосувала за звернення по “мовному” закону, однак пізніше аби підіграти виборцям – перемінила свою орієнтацію і віддала голос за включення першим питання про українську мову на сесії обласної ради? Включення цього питання останнім – це маніпуляції влади, аби не прийняти звернення, бо в кінці сесії половина депутатів залишить зал.
Чому не хоче задуматися виборець, де взяв свої капітали Степан Івахів, шляхом яких сумнівних схем йому вдалося розбагатіти? В Інтернеті з’явилася інформація про брудну оборудку в 96-97 роках по обміну великої рогатої худоби на бензин з Ліванськими фірмами. В результаті цієї оборудки гроші отримали Єремеєв та Івахів, а крайніми зробили голів КСП. Все списали на фіктивних посередників. Я не можу стверджувати, що це було дійсно так, однак подібні схеми «развода» характерні не тільки в період дикого накопичення капіталу, а й сьогодні, тільки тепер гроші викачуються із бюджету.
В своїй програмі Івахів декларує «Ковельчанам – робочі місця та гідну заробітну плату!» Особисто я вважаю цинізмом обіцяти нові робочі місця людині, яка допустила. два роки тому масове скорочення, відправивши на біржу з Ковельського молокозаводу 200 чоловік. Монопольно встановивши низькі закупівельні ціни, молокопереробними, в т.ч. і фірма «Континіум», призвели до знищення молочної худоби в регіоні. Не маючи в достатній кількості сировини, завод втрачає прибутковість, бо зростає відсоток постійних витрат в собівартості продукції. Попередньо нажитий капітал вкладають в модернізацію Дубненського молокозаводу і туди ж переноситься виробництво прибуткових масла, твердих сирів, сухого молока, а наш Ковельський завод гине.
Набагато легше розбагатіти на бензині. Придбавши кілька сотень заправок за рахунок прибутків з того ж таки молока та вищезгаданих афер, періодично піднімаючи за змовою ціни на бензин і солярку в пік сільськогосподарських робіт, можна накопичити солідні капітали. На такий вигідний бізнес накладає оком Фірташ, тому Івахів та Єремеєв йдуть на вибори, аби захистити свої капітали і свій бізнес.
Та чи буде регіонал Степан Івахів, який задля рейтингу лише 5 вересня де-юре залишив свою партію, а де-факто залишається з нею і сьогодні, голосувати за проукраїнські та соціальні закони, якщо є чим його шантажувати? Звичайно ні, бізнесмен залежний від влади і його голосування буде визначати диригент Чечетов, виразник волі однієї особи – Януковича. Висновок однозначний – в України немає майбутнього, якщо влада в особі олігархів переможе в мажоритарних округах і буде мати більшість у Верховній Раді.
Я закликаю підтримати партію «Свобода» яка може стати потужною підтримкою опозиції. Партія на межі проходження 5% бар’єру. Головною своєю метою ця партія ставить усунення від влади режиму олігархічної диктатури та ліквідація наслідків його правління. Натомість – могутній середній клас та соціальний захист. Збереження національної ідентичності та відновлення історичної справедливості. Це не партія одноденка, яка створюється під якогось одного лідера, це партія, яка не зраджує принципам, не йде на перемовини із владою. До її лав залучилися загартовані ідейні бійці, висококваліфіковані науковці, спеціалісти. І хоч я не є членом «Свободи», але знаю багатьох партійців. Захоплююся їх мужністю, ідейністю, жертовністю. В цій партії працюють не за гроші, а за ідею. Підтримавши «Свободу», ми підтримаємо опозицію, які разом у Верховній раді повинні зупинити наступ диктатури.
Сподіваюсь на мудрість своїх земляків, на їх глибоко вроджені національні почуття, на відповідальність перед майбутнім своїх дітей і онуків, на їх правильний вибір.
Марія Хотинська, громадська діячка
